Яке поняття терміну “контроль”? Назвіть його види. Важливим складником навчально-виховного процесу є контроль за навчально-пізнавальною діяльністю учнів чи студентів. Важливо здійснювати його після проходження якого-небудь розділу програми або завершення курсу. Контроль - це одночасно і об’єкт теоретичних досліджень, і сфера практичної діяльності педагога. За допомогою контроля можна виявити достоїнства і недоліки нових методів навчання, встановити взаємний зв’язок між плануючими, реалізованими і досягнутими рівнями навчання, дати оцінку досягнень учня і з’ясувати недоліки в його знаннях. Компоненти і функції контролю. Контроль складається з таких компонентів: — перевірка, яка спрямована на виявлення рівня знань і умінь та навичок; — оцінювання, що полягає у вимірюванні рівня знань, умінь і навичок; — облік, що передбачає фіксацію результатів у вигляді оцінок у журналі. До найголовніших функцій контролю належать: — освітня (навчальна). Перевірка є корисною для всієї учнівської групи. Слухаючи відповідь товариша, учні звіряють із нею свої відповіді, ставлять запитання, доповнюють її, що сприяє поглибленню і систематизації їх знань; — діагностична. У процесі контролю виявляють успіхи та недоліки в знаннях, уміннях та навичках учнів, встановлюють причини і шляхи їх усунення, визначають заходи, спрямовані на поліпшення успішності; — стимулююча. Схвалення успіхів сприяє розвитку в молодої людини мотивів до навчання; — оцінювальна. Об'єктивна оцінка знань, умінь і навичок сприяє кращому навчанню; — розвивальна. У процесі перевірки розвивається логічне мислення учнів, зокрема вміння аналізувати і синтезувати, порівнювати й узагальнювати, абстрагуватися і конкретизувати, класифікувати та систематизувати, а також мовлення, пам'ять, уява, увага; — управлінська. На основі контролю визначають стан успішності, що дає змогу запобігти неуспішності або подолати її; — виховна. Полягає в очікуванні перевірки, спонукає учня, регулярно готуватися до занять. Компоненти, функції контролю реалізуються завдяки використанню різноманітних його видів. Види контролю. За місцем у навчальному процесі розрізняють попередній, поточний, періодичний (тематичний), підсумковий контроль. Попередній контроль. Здійснюють його переважно з діагностичною метою перед вивченням нової теми або на початку року, семестру для з'ясування загального рівня підготовки учнів з предмета, щоб намітити організацію їх навчально-пізнавальної діяльності. Поточний контроль. Використовують його у повсякденній навчальній роботі. Він полягає в систематичному спостереженні педагога за діяльністю учнів на навчальних заняттях. Періодичний (тематичний) контроль. Він передбачає виявлення й оцінку знань та умінь учнів, засвоєних за кілька попередніх занять, з метою визначення, наскільки успішно вони володіють системою знань, чи відповідають ці знання вимогам програми. Тематична перевірка знань здійснюється на узагальнюючих уроках, практичних і лабораторних заняттях. Основне завдання тематичної перевірки полягає у створенні передумов для сприйняття і осмислення теми в цілому, в усіх її взаємозв'язках, мобілізуванні їх на поглиблене вивчення певних розділів навчальної дисципліни. Підсумковий контроль. Має на меті перевірку рівня засвоєння знань і вмінь учнів за триваліший період навчання — семестр, рік, на час завершення курсу навчання. Він спрямований на виявлення системи і структури знань учнів. Основні форми підсумкового контролю — іспити, державні кваліфікаційні атестації (Її здійснює державна екзаменаційна (кваліфікаційна) комісія після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики).
|